Утікач Тодось/ Ірина Власенко; худож.-оформлювач М.С. Мендор.
Вид матеріалу:
ТекстСерія: (Мистецькі біографії)Публікація: Харків: Фоліо, 2022.Опис: 158 сISBN: - 978-617-551-135-0
- 821.161.2
| Зображення обкладинки | Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Джерельна бібліотека | Зібрання | Місце розстановки | Шифр зберігання | Зазначення матеріалів | Нумерування/хронологія | URL-посилання | Порядковий номер комплекту/примірника | Стан | Примітки | Очікується на дату | Штрих-код | Замовлення примірників | Пріоритет у черзі замовлень на примірник | Резервування курсів | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Книги
|
Загальноміський бібліотечно-інформаційний центр загальні стелажі | Доступно |
Тодось Осьмачка (1895–1962) – видатний український поет і прозаїк, який не підкорився сталінським душогубцям, хоч ті й випустили «на нашу землю із самого споду людської злоби найлютіших собак в образі людей». Він не залицявся до влади, не продавав себе і рятувався від арештів, вдаючи божевільного у божевільні.
Письменник виїхав за кордон у надії перехитрити «агентів гепеви» і боротися зі Сталіним за допомогою Слова. Але «комунівські відьми» разом зі справжнім божевіллям знайшли його і там. Тодось боровся до кінця, не знаючи, чи стане світ кращим. Довго не знали про це і його читачі в Україні, яким він адресував свої найболючіші одкровення. Бо їх теж «опромінювали всепроникливими струмами» пропаганди й брехні. Та якби Осьмачка раптом дожив до нашого часу, певно, нарешті він знайшов би ту «справжню Україну», яку весь час шукав і про яку боліла його душа й переймався розум. Україну, якою ми можемо пишатися, а не тільки любити.
Для широкого кола читачів
Українська
Немає коментарів для цієї одиниці.