Останній день/ Микола Хвильовий; худож.-оформлювач О.А. Гугалова-Мєшкова.

За: Вид матеріалу: ТекстСерія: (Рідне)Публікація: Харків: Фоліо, 2021.Опис: 158 сISBN:
  • 978-966-03-9588-6
Тематика(и): Жанр/форма: Інша класифікація:
  • 821.161.2
Зведення: Микола Хвильовий (1893—1933), один з основоположників пореволюційної української прози, писав про себе: «Я належу до того художнього напрямку, який зараз не в моді, — я… романтик!». До видання увійшли твори М. Хвильового останніх років його життя. Панівним у тогочасній літературі був метод соцреалізму. Проте твори Хвильового мають ледь помітні прояви сатири та дошкульної іронії, подекуди й елементи психологічних конфліктів. Герой оповідання «Щасливий секретар» — справжній служитель партії, він не має ні батьківського, ні родинного почуття, однак щасливий. У творі «Останній день» письменник вирішив показати, що навіть із персонажа-робота, бездушного автомата, можна до певної міри зробити «живу» людину. До голосу майстра слова, який збирався вивести українську літературу на європейський шлях, тоді вже ніхто не дослухався...
Мітки з цієї бібліотеки: Немає міток з цієї бібліотеки для цієї назви. Ввійдіть, щоб додавати мітки.
Оцінки зірочками
    Середня оцінка: 0.0 (0 голос.)
Фонди
Зображення обкладинки Тип одиниці зберігання Поточна бібліотека Джерельна бібліотека Зібрання Місце розстановки Шифр зберігання Зазначення матеріалів Нумерування/хронологія URL-посилання Порядковий номер комплекту/примірника Стан Примітки Очікується на дату Штрих-код Замовлення примірників Пріоритет у черзі замовлень на примірник Резервування курсів
Книги Загальноміський бібліотечно-інформаційний центр загальні стелажі Доступно

Микола Хвильовий (1893—1933), один з основоположників пореволюційної української прози, писав про себе: «Я належу до того художнього напрямку, який зараз не в моді, — я… романтик!».
До видання увійшли твори М. Хвильового останніх років його життя. Панівним у тогочасній літературі був метод соцреалізму. Проте твори Хвильового мають ледь помітні прояви сатири та дошкульної іронії, подекуди й елементи психологічних конфліктів. Герой оповідання «Щасливий секретар» — справжній служитель партії, він не має ні батьківського, ні родинного почуття, однак щасливий. У творі «Останній день» письменник вирішив показати, що навіть із персонажа-робота, бездушного автомата, можна до певної міри зробити «живу» людину. До голосу майстра слова, який збирався вивести українську літературу на європейський шлях, тоді вже ніхто не дослухався...

Для широкого кола читачів

Українська

Немає коментарів для цієї одиниці.

для можливості публікувати коментарі.