000			02050nam a22002417a 4500
003			OSt
005			20260907113240.0
008			260907b |||||||| |||| 00| 0 eng d
020			_a978-966-986-645-5
040			_bукраїнська _cUA-SlCBS
084			_2udc _a821.161.2
100			_aІллєнко, Михайло _eАвтор
245			_aСім повернень назавжди: _bповість/ _cМихайло Іллєнко.
260			_aКиїв: _bФОП "Ротарчук Іван Сергійович", _c2023.
300			_a112 с.
520			_aЦя хвороба передається не від людини до людини, а від покоління до покоління - кілька поколінь втратило нюх. Нюх на ворога. Пропала чуйка - "Ковід" пам'яті. Як пахне ворог? У повісті про це нагадає собака. На війні воюють не лише люди. Воюють і собаки - рятують, захищають, попереджають... В українській мові собака - це ВІН, у повісті буде - ВОНА - наполовину вовчиця. Її перший виводок загинув на початку російсько-української війни, а запах біди залишився з нею назавжди. Відтоді запах біди підказував їй дії, які людям інколи здавалися дивними, інколи навіть божевільними. Запах біди розділив її світ на дві половини: СВІЙ - ЧУЖИЙ.
521			_aДля широкого кола читачів
546			_aУкраїнська
650			_aСучасна українська література _zУкраїна
653			_aРосійсько-українська війна
655			_aЛітературно-художнє видання
942			_2udc _cBK _n0
999			_c134 _d134