| 000 | 03261nam a22002177a 4500 | ||
|---|---|---|---|
| 003 | OSt | ||
| 005 | 20260821110113.0 | ||
| 008 | 260821b |||||||| |||| 00| 0 eng d | ||
| 020 | _a978-617-8902-00-1 | ||
| 040 |
_bУкраїнська _cUA-SlCBS |
||
| 084 |
_2udc _a621.311.25(477.41) |
||
| 100 |
_aШтейнберг, Микола _eАвтор |
||
| 245 |
_aНаш довгий шлях до Квітня: _bісторико-документальна проза/ _cМикола Штейнберг |
||
| 260 |
_aКиїв, _c2026. |
||
| 300 |
_a136 с.: _bілюстрації |
||
| 520 | _a«Наш довгий шлях до Квітня» — це свідчення професіонала, який пройшов шлях від оператора, начальника зміни енергоблока, начальника цеху Чорнобильської АЕС до її головного інженера в найважчі післяаварійні місяці. Після пуску енергоблоків № 1 та № 2 і завершення будівництва «Укриття» енергоблока № 4 Чорнобильської АЕС він був призначений заступником голови Державного комітету СРСР з безпеки ядерної енергетики, очолював комісію комітету з розслідування причин та обставин аварії на енергоблоці №4 Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 р. У книзі автор відновлює ланцюжок подій, що призвели до аварії, і показує, що вибух був зумовлений не лише прорахунками проєкту РВПК-1000 та помилками персоналу, а й став наслідком відсутності законодавчо регульованої системи повноважень та відповідальності щодо гарантування безпеки ядерної енергетики СРСР. Уперше погляд на наукові та технічні причини аварії поєднується з оцінкою лицемірства державної системи, яка визнавала дефекти реактора за зачиненими дверима, публічно виставляючи експлуатаційний персонал єдиним відповідальним за аварію. Це книга про роль людини в нерозривній зв’язці сучасного світу «людина — машина». Це книга про відповідальність тих, хто створює техніку, і тих, хто нею керує. Це попередження про те, що відбувається, коли «доцільність» стає вищою за безпеку. | ||
| 546 | _aУкраїнська | ||
| 650 |
_aЧорнобиль. Аварія на Чорнобильській АЕС _zУкраїна |
||
| 655 | _aІсторико-документальна проза | ||
| 942 |
_2udc _cBK _n0 |
||
| 999 |
_c30 _d30 |
||