000			02673nam a22002537a 4500
003			OSt
005			20260831161939.0
008			260831b |||||||| |||| 00| 0 eng d
020			_a978-617-17-001-6
040			_bукраїнська _cUA-SlCBS
084			_2udc _a821.161.2
100			_aПодобна, Євгенія _eАвтор
245			_aЇї війна/ _cЄвгенія Подобна; худож. Марія Фоя, Тетяна Копитова.
260			_aХарків: _bВіват, _c2023.
300			_a288 с.: _bілюстрації.
520			_a Чи є місце для любові та співчуття у підвалах зруйнованого росіянами Маріуполя? Чи може вдячність за час із коханим бути більшою за горе від його втрати на війні? Що дає сили підтримувати людей, які щойно вирвалися з окупації, коли в ці самі хвилини твій син переживає пекло на Азовсталі? І як це — приймати в цей світ дитя, коли за вікном обстріли, а вдома ні світла, ні води? У цій книжці звучать голоси двадцяти п’яти жінок — військових, медикинь, волонтерок, переселенок, журналісток — жінок, які пройшли полон або які чекають із полону найрідніших, які зазнали непоправних втрат на цій війні, але мають стільки сили й любові, що діляться ними з іншими. У цих історіях багато болю: обстрілів, підвалів, ран, вибухів, смерті, — але так само в них багато світла: вдячності, віри, доброти, любові та — головного — надії. Кожна історія — унікальна, але водночас усі вони — про наш спільний досвід цієї війни, про наші спільні рани і сподівання.
521			_aДля широкого кола читачів
546			_aУкраїнська
650			_aСучасна українська література _zУкраїна
653			_aРосійсько-українська війна
655			_aЛітературно-художнє видання
830			_aІсторія та політика
942			_2udc _cBK _n0
999			_c87 _d87